Лучший спам в вашем избранном
Привіт усім, я сьогодні вирішила поспілкуватися рідною мовою і подивитися чи справді я втратила свої публіцистичні навички. Досі згадую, як на 2 му курсі нам запропонували на парі з інформатики, на якій я спала і читала модні журнали, написати ессе на тему: «необхідності систем обміну інформації», в замість здачі контрольної роботи. Поток був в шоці, а я навіть відклала журнал. Тоді я 1,5 року як закінчила школу і була впевнена в своїх силах, сіла писати ессе. Половина потоку навіть не знала, що це таке і мучила свої твори по пів години, мені хватило 10 хвилин (обсяг сторінка рукописного тексту). В підсумку мій твір став найкращим його намагалася прочитати викладачка, та почерк у мене припоганючий, в підсумку прочитала його я. Ось вчора отаке згадавши вирішила написати твір на задану тему. Те що я мало поважаю правила правопису та пунктуації мене чесно кажучи мало хвилює, завжди можна перевірити на комп’ютері, а ось моє вміння доносити свою думку до оточуючих зовсім інша справа, я можу говорити красиво, але чесно кажучи мене це трошки дістає на роботі, тому вирішила опублікувати такий пост. Вибачайте ті хто не володіють українською, та мені буде краще написати те що в мене на думці на цій мові. І я оголошую тему : «Мої улюблені фандоми. Аниме і не тільки».
Почнемо з того в чому я на 100% впевнена.
Стальний алхімік - несподіване захоплення чесно кажучи, враховуючи всі обставини мого захоплення ним. Все почалося одного осіннього вечора, мені було нудно і вирішила подивитися аніме, а так як його в мене на той час було мало (Евангеліон, Агент Наджика, і с 2 десятки анімефільмів) мій погляд впав на двд з ним, мене зовсім не збентежив, той факт, що в мене це аниме починається з 26 серії і не має останньої. Перші 5 серій дивилась як «Їжак в тумані», хто до чого було важко зрозуміти та потім усвідомила, що вже 2га година ночі, а спати не хочеться. Як було противно коли в 50й серії дирижабль почав падати а на диску знайшлася помилка запису. Сам серіал повністю подивилася вже через місяць. Фільм залишив після себе тяжке враження і слава богу що на останніх 20 хвилинах в мене на дад-плеері перестають іти субтитри, я просто виключаю його і не дивлюся цей маразм (який проявляеться і в інших роботах студії BONES, та про це пізніше). Дуже люблю мангу, яка на мою думку як оригінал заслуговує на посилену увагу зі сторони фанів, та нажаль її повільно переводять, на англійській мало хто читає. Моменти коли Єдвард і Вінрі усвідомлюють своє кохання просто зносять мені стріху, обожнюю Олівію Армстронг і Лінга с Ран Фан. На все життя запам’ятаються глюки Мей про братів Елриків. А сторінка з «писюкатым алхимиком» зігріває мене в найтяжчі моменти мого життя (оце я збоченка).
Чому я люблю цей фандом?
За те що він дае мені безліч приємних моментів моєму жіттю.
Продовження буде…
Почнемо з того в чому я на 100% впевнена.
Стальний алхімік - несподіване захоплення чесно кажучи, враховуючи всі обставини мого захоплення ним. Все почалося одного осіннього вечора, мені було нудно і вирішила подивитися аніме, а так як його в мене на той час було мало (Евангеліон, Агент Наджика, і с 2 десятки анімефільмів) мій погляд впав на двд з ним, мене зовсім не збентежив, той факт, що в мене це аниме починається з 26 серії і не має останньої. Перші 5 серій дивилась як «Їжак в тумані», хто до чого було важко зрозуміти та потім усвідомила, що вже 2га година ночі, а спати не хочеться. Як було противно коли в 50й серії дирижабль почав падати а на диску знайшлася помилка запису. Сам серіал повністю подивилася вже через місяць. Фільм залишив після себе тяжке враження і слава богу що на останніх 20 хвилинах в мене на дад-плеері перестають іти субтитри, я просто виключаю його і не дивлюся цей маразм (який проявляеться і в інших роботах студії BONES, та про це пізніше). Дуже люблю мангу, яка на мою думку як оригінал заслуговує на посилену увагу зі сторони фанів, та нажаль її повільно переводять, на англійській мало хто читає. Моменти коли Єдвард і Вінрі усвідомлюють своє кохання просто зносять мені стріху, обожнюю Олівію Армстронг і Лінга с Ран Фан. На все життя запам’ятаються глюки Мей про братів Елриків. А сторінка з «писюкатым алхимиком» зігріває мене в найтяжчі моменти мого життя (оце я збоченка).
Чому я люблю цей фандом?
За те що він дае мені безліч приємних моментів моєму жіттю.
Продовження буде…
-
-
13.12.2008 в 22:46А за ФМА можна багато говорити - воно шедевр ) Я особисто найбільше люблю Різу і Роя ))) Але ще багато персонажів мені там подобається...